Дружбівська міська громада
Ямпільський район, Сумська область

Законодавство України

Сервіс «Шлюб за добу» сьогодні стартував ще в одному місті Сумщини – у прадавньому місті Ромни. Свідками народження нової української родини стали не тільки керівники обласної юстиції та міста, гості церемонії, а й Великий Кобзар, біля пам’ятника якого і відбувалася церемонія.

Національне вбрання, як відомо, споконвіку закодоване на щастя, добро і благополуччя. Мабуть, тому, наречені таку знакову і магічну подію призначили на День вишиванки. І першим привітав новоспечене подружжя маленький синочок, якому цього дня виповнився перший рік. Ось так, вся родина у вишитих сорочках сьогодні відзначає два важливих сімейних свята.

Вітаючи Ігоря та Надію з одруженням, очільник юстиції Сумщини Ірина Свистун побажала молодим щасливого родинного життя, продовження любові в дітях, благополуччя і радості.

«Шлюб за добу» – комфортний сервіс, який обирають молоді пари, – наголосила Ірина Свистун. – Сумщиною він рухається від обласного центру далі містами. І кожне місто має свої особливості. У Тростянці молодята одружуються у Палаці Голіцина, у Ромнах, переконана – урочистості й далі відбуватимуться в красивих пам’ятних місцях. Головне, що юстиція сьогодні крокує в ногу з часом».

 

Від сьогодні дізнатись про всі тонкощі державної реєстрації актів цивільного стану стає ще простіше.

Якщо виникає питання про вчинення необхідних Вам реєстраційних дій – достатньо лише написати в нашому он-лайн чаті і фахівці юстиції Сумщини оперативно нададуть кваліфіковану відповідь.

Нова послуга від юстиції – проста, зручна, безкоштовна і цілодобова можливість отримати консультації щодо процедур державної реєстрації актів цивільного стану без стомлюючого очікування в нескінченних чергах.

Створення он-лайн чату – ще один крок до наближення сервісів юстиції до кожного українця.

Через офіційний веб-сайт Головного територіального управління юстиції у Сумській області http://sumyjust.gov.uaзайдіть в он-лайн-чат відділу реєстрації актів цивільного стану і отримайте вичерпну відповідь на своє питання.

Нагадуємо, на Сумщині працює пряма «гаряча» телефонна лінія  (0542) 66-19-42, зателефонувавши на яку можна також отримати консультації щодо реєстрації одруження, реєстрації переміщених осіб з територій, тимчасово непідконтрольних Україні, проставлення апостилю, отримання документів з-за кордону, нових сервісів Мін’юсту, зокрема, «Шлюб за добу», отримання свідоцтва у пологовому тощо.

Юстиція – відкрита для людей!  

 

 

На Сумщині обласний етап Конкурсу шкільних малюнків «Я маю право!», приуроченого до Дня захисту дітей, що проводиться за ініціативи Міністерства юстиції України з 16 квітня по 02 червня добігає кінця і визначення переможців в самому розпалі.

Юні художники Сумщини активно відгукнулися на участь у конкурсі дитячих робіт про права дитини. На розгляд конкурсної комісії надійшло близько 200 малюнків з усіх куточків області. Індивідуальні та колективні роботи змагаються в трьох вікових групах – молодша, середня і старша.Обласній експертній комісії надзвичайно складно обрати найкращих, адже всі роботи дуже гарні та заслуговують на увагу.В своїх роботах діти зобразили щасливу родину і свої мрії, вони знають про своє право на освіту й безпечне  довкілля. Яскраві кольори не тільки доповнюють палітру творчості, а й прикрашають наш світ новими барвами.«Свої перші, але вже досить важливі знання про права дітей, конкурсанти висловлюють у формі малюнків, – розповідає перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Сумській області, голова комісії конкурсу Ірина Данильченко. – Нам, членам комісії, яка оцінює дитячі конкурсні роботи, завжди нелегко з усього розмаїття вибрати найкращі. Це свідчить про великий творчий потенціал юних громадян Сумщини, велику наставницьку роботу освітян та громадських лідерів».

Конкурс дитячих малюнків – хороша нагода залучити якомога більше  школярів до важливої  загальнонаціональної справи – поширення право просвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», який уже сьогодні об’єднує Україну, як то кажуть, від мала до велика.

 

                               Павло Петренко про отримання субсидій

Перехід на ринкові ціни при оплаті енергоносії призвів до подорожчання комунальних послуг для громадян. Аби згладити негативний вплив цього процесу на простих українців, минулим Урядом було запущено один із найбільших за всю історію соціальних проектів Уряду – систему субсидій при сплаті комунальних платежів.

Розраховувати на державну допомогу від держави мають право більшість звичайних українських родин, комунальні витрати яких перевищують 15% загального місячного доходу.

Тобто, якщо в родині працює двоє, їхня спільна заробітна плата становить 5000 гривень, а за комуналку вони сплачують більше 750 грн, то така родина має повне право на грошову допомогу від держави.

Так само, скористатися своїм правом на субсидію можуть не лише ті, хто мешкає у власному житлі, а й громадяни, які орендують квартиру чи будинок на підставі відповідного договору.

Процес отримання субсидії було значно спрощено, щоб українці не плуталися у безлічі паперів, а у чиновників було менше можливості відмовити у оформленні субсидії через відсутність тих чи інших паперів. Нині громадянам треба зробити лише кілька простих кроків.

Перший з них – заповнити лише 2 документи: заяву на отримання допомоги та декларацію про доходи.

Другий – подати заповнені документи будь-яким зручним способом. Ви можете власноруч віднести їх до місцевих управлінь праці та соціальної політики або ж до вашої сільської чи селищної ради. Так само, можна надіслати заповнені бланки рекомендованим листом до органів соціального захисту населення за місцем проживання. Ще один, найбільш зручний з нашої точки зору, спосіб – заповнити необхідні бланки через Інтернет на сайті subsidii.mlsp.gov.ua.

Паперові бланки мали прийти поштою до скриньки кожної родини. Якщо ви не отримали такого листа, їх можна завантажити у мережі Інтернет з сайту http://teplo.gov.ua/, роздрукувати та заповнити. На цьому ж сайті можна знайти детальні інструкції та зразки заповнених документів.

Третій крок – дочекатися, доки соціальна установа письмово повідомить про своє рішення надавати чи не надавати субсидію, а також вкаже розмір виділених коштів у разі прийняття позитивного рішення.

При цьому, слід зазначити, що субсидія призначається на 12 місяців, а не на півроку, як було раніше і автоматично переноситься на наступний строк. А це значить, що ще раз заповнювати і подавати документи громадян, які вже отримують субсидію, не треба.

Якщо виникли якість проблеми, ви можете в будь-який час отримати додаткову консультацію, зателефонувавши на гарячу лінію 15-45.

Також детальну інформацію, роз’яснення і допомогу в оформленні субсидії можна отримати в наших центрах та бюро правової допомоги.

Дізнатися, де розташований найближчий до вас центр чи бюро можна за телефоном гарячої лінії: 0-800-213-103.

 

                                                                            АЛІМЕНТИ: ЯК ОТРИМАТИ?

Павле Дмитровичу, вирішили з чоловіком розлучитися. Маємо двох діток. Скажіть, для того, щоб я могла отримувати аліменти на дітей, треба звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього?

Ганна Іванчук

Що треба зробити для виплати аліментів?

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії на підставі заяви одного з батьків.

На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Чи потрібно підписувати якісь папери?

Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.

Договір укладається у письмовій формі та посвідчується нотаріально.

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У яких випадках слід звертатися до суду?

У разі неможливості досягнення між батьками домовленості про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

-         на 1 дитину – однієї чверті,

-         на 2 дітей – однієї третини,

-         на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У 2018 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

  • з 1 січня 2018 року - 1492 гривень,
  • з 1 липня - 1559 гривень,
  • з 1 грудня - 1626 гривні;

віком від 6 до 18 років:

  • з 1 січня 2018 року - 1860 гривень,
  • з 1 липня - 1944 гривень,
  • з 1 грудня - 2027 гривень.

Чи є можливість змінити розмір аліментів?

Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?

За домовленістю між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Куди можна звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД 0 800 213 103

Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html

                                                                          Павло Петренко:

Доброго дня! Через проведення бойових дій у нашому рідному місті, нам з родиною довелося виїхати з Луганської області. Чоловік знайшов роботу, однак зарплата невелика. Я через хворобу не можу допомогти йому забезпечити сім’ю. Ми чули, що переселенці можуть отримати одноразову грошову допомогу. Скажіть будь-ласка, чи це правда, і що нам потрібно аби отримати таку допомогу?

Уряд дійсно ще 2014 року затвердив Порядок використання коштів для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним громадянам. Для цих цілей використовуються кошти, які Міністерство соціальної політики України отримує у вигляді благодійних внесків.

Право на отримання такої грошової допомоги мають громадяни у складних життєвих обставинах, які частково або повністю втратили можливість самостійно піклуватися про особисте чи сімейне життя і брати участь у суспільному житті.

Для отримання допомоги Вам необхідно звернутися до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. При цьому, не важливо, зареєстровані Ви за місцем проживання чи ні. З собою слід мати:

1)       заяву, в якій зазначаються причини необхідності надання грошової допомоги та реквізити рахунку, відкритого в банківській установі;

2)       копію документа, що посвідчує особу;

3)       копію ідентифікаційного коду платника податків;

4)       копію документів, які підтверджують родинні стосунки;

5)       для внутрішньо переміщених осіб – копію довідки про взяття на облік;

6)       медичну довідка про стан здоров’я (у разі необхідності).

Заява пишеться у довільній формі. При написанні заяви варто не забути зазначити всі факти, які підтверджують наявність складних життєвих обставин та додати підтверджуючі документи. Такими документами можуть бути, наприклад, медичні висновки лікарів, направлення на лікування, документи, які підтверджують статус пільгових категорій, розрахунки, рецепти та інші.

Даний пакет документів працівники соцзахисту передадуть до місцевої комісії з призначення одноразової грошової допомоги, яка має бути утворена місцевою державною адміністрацією або виконкомом міської ради.

Комісія приймає рішення про доцільність надання такої допомоги та її розмір. Обсяг допомоги залежить від наявності коштів та характеру життєвих складнощів конкретного заявника.

Строки розгляду питання про надання грошової допомоги, на жаль, законодавством не визначені.

Варто зазначити, що комісіям рекомендовано насамперед надавати допомогу сім’ям загиблих в антитерористичній операції, сім’ям внутрішньо переміщених осіб, сім’ям учасників АТО, які отримали тяжкі поранення та потребують тривалого лікування.

Наші юристи залюбки допоможуть Вам із оформленням усіх паперів. Дізнатися, де розташований найближчий центр чи бюро правової допомоги, можна зателефонувавши на гарячу лінію за телефоном 0-800-213-103 або ж на сайті Мін’юсту (https://minjust.gov.ua) в рубриці новини. 

 

 

З початку року державні виконавці Міністерства юстиції забезпечили виплату 1,1 млрд грн боргів з аліментів. Про це в ході засідання оперативного штабу повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«У досягненні такого результату нам допомогло прийняття закону #ЧужихДітейНеБуває, який забезпечив виконавців дієвими засобами впливу на батьків, які не хотіли добровільно утримувати своїх нащадків. 118 тисяч неплатників позбавили права виїжджати за межі України. Понад 119 тисяч боржників обмежено у праві користуватися автомобілем і зброєю та полювати», - наголосив очільник Мін’юсту.

За його словами, державні виконавці активно використовують новий засіб примусу – суспільно корисні роботи. На даний момент співробітники органів ДВС склали майже 14 тисяч відповідних протоколів.

«Окрім цього, 8,7 тисяч боржників оголошено у розшук», - додав Міністр юстиції.

Він зауважив, що після початку дії закону обсяг повернутої заборгованості зріс по всій країні. Рекордсменом тут стала прифронтова Луганщина, де збори зросли в 11 разів. Окрім Луганської області у лідерах - Вінниччина, Сумщина, Львівщина та Івано-Франківщина.

Однак є регіони, де результати значно гірші, ніж загалом по Україні.

«Ми сформуємо контрольні групи, які поїдуть до проблемних регіонів для перевірки ефективності роботи органів виконавчої служби на місцях. Ми маємо виявити слабкі місця і виправити ситуацію. Ми будемо приймати жорсткі кадрові рішення щодо тих, хто не справляється з роботою», - заявив Павло Петренко.

Він поінформував учасників про підготовлений Міністерством юстиції за участі народних депутатів Ірини Луценко, Андрія Іванчука другий пакет законодавчих ініціатив, які запровадять ще жорсткіші засоби стимулювання батьків до сплати аліментів.

«Ми робимо ставку на економічні санкції. Не платити аліменти має бути не вигідно. Тож, якщо заборгованість перевищує один рік, на суму боргу нараховується пеня в 20%. Якщо заборгованість перевищить 2 роки – переплата сягне 30%. А тим, хто не платить 3 роки й більше, доведеться заплатити додаткові 50% від суми боргу», - заявив очільник Мін’юсту.

Також серед новацій - необхідність для претендентів на керівні державні посади надавати довідку про відсутність боргу та можливість звільнення з держслужби неплатників, які забули про своїх дітей більше, ніж на 12 місяців.

«Це нововведення примусить неплатників, які роками ховалися за депутатськими значками чи посвідченнями держорганів, виплатити заборговане», - заявив Міністр юстиції.

Також передбачене збільшення мінімальної суми виплат на дитину, автоматичний арешт коштів боржників, притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від виконання суспільно корисних робіт, звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних «горе»- батька або матері у випадку несплати останніми аліментів понад 3 роки та низка інших новацій.

«Даю доручення усім представників органів виконавчої служби у регіонах провести повну інвентаризацію неплатників та їхніх боргів. Адже новий пакет законодавчих ініціатив запроваджує ще жорсткіші заходи до боржників. Ми маємо бути готовими до використання нових санкцій одразу після вступу відповідного законодавства в дію», - зазначив він.

 

                                                                    Надання права на шлюб судом

 

    Сімейним кодексом України встановлено шлюбний вік, тобто вік, з якого особа має право укладати шлюб, для чоловіків та жінок - вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. Законодавче визначення мінімального віку, з якого особа може вільно укласти шлюб, пояснюється тим, що для вступу у шлюб особа повинна досягти певного ступеню фізичної та психічної зрілості. Досягнення такої зрілості є необхідним як для вільного (усвідомленого) укладання шлюбу та забезпечення народження здорового потомства.

    Закон не встановлює максимального шлюбного віку, тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб. Не існує також жодних обмежень щодо різниці у віці між майбутнім подружжям.

    Так, право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку 18 років. Проте, в окремих випадках, за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

   До внесення змін до ст. 22 СК України у 2012 році шлюбний вік для жінки був сімнадцять, а для чоловіка – вісімнадцять років. Також до внесення змін до ст. 23 СК України у 2012 році особа, яка досягла чотирнадцяти років, при потребі подавала заяву до суду про надання їй права на шлюб.

     Загальна декларація прав людини у частині першій статті 16 проголосила право чоловіка і жінки, які досягли повноліття, одружуватися і засновувати сім'ю. Відповідно до статті 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, за чоловіками та жінками, які досягли шлюбного віку, визнається право на одруження і право засновувати сім'ю. Право на шлюб чоловіка і жінки, які досягли шлюбного віку, закріплено у статті 12 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

    Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. У статті 23 Сімейного кодексу змінено формулювання підстави для надання права на шлюб. Нею може бути не лише виняткова обставина, адже перше кохання у 16 років назвати винятковою обставиною важко. У всіх випадках, коли це відповідатиме (саме відповідатиме, а не  суперечитиме) інтересам особи, суд надасть їй право на шлюб.

     Надання права на шлюб віднесено до компетенції суду. У цій ситуації суд здійснює контрольну функцію: його обов'язком є з'ясування наявності підстав для задоволення заяви, а у даному конкретному випадку – встановити наскільки укладення шлюбу відповідатиме інтересам неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб.

     Заява про надання права на шлюб розглядається судом за правилами окремого провадження, оскільки особливих вимог щодо заяви про надання права на шлюб та її розгляду ЦПК України не передбачено, тому таку заяву слід оформляти із врахуванням загальних правил, передбачених для заяв окремого провадження.

     За подання до суду заяви в порядку окремого провадження, тобто і про надання права на шлюб, заявником сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Станом на 2016 рік розмір судового збору становить 275 грн. 60 коп. (1378 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року) Х 0,2). При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди.

    Особливістю даної категорії справи є неможливість застосування представництва, оскільки вступ у шлюб є дією, яку особа повинна здійснювати безпосередньо, а тому й заява про надання права на шлюб не може подаватися представником такої особи (навіть законним представником, тобто батьками чи особами, які їх замінюють). При цьому батьки заявника (неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також саму особу, з якою планується укладення шлюбу повинні бути вказані у заяві про надання права на шлюб як заінтересовані особи. Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьками неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення для вирішення питання по суті не має. Проте їх позиція по даному питанню повинна бути з'ясована у процесі прийняття рішення про зниження шлюбного віку. Але сама по собі їх згода або заперечення юридичної сили не має. Слід зауважити, що органи ДРАЦС не варто вказувати заінтересованими особами у заявах даної категорії, оскільки наданням права на шлюб неповнолітній особі, будь-якої заінтересованості у наданні тій чи іншій неповнолітній особі права на укладення шлюбу не мають, не впливає на їх права та обов’язки.

   Оскільки в більшості випадків звернення до суду із заявами про надання права на шлюб зумовлене вагітністю нареченої, вже сплановане весілля та визначена його дата, тому не слід зволікати із звернення до суду із заявою про надання права на шлюб, так як такі справи розглядаються в судовому засіданні із викликом усіх учасників (заявника та заінтересованих осіб, а в разі потреби – і інших осіб), що потребує додаткового часу (судові виклики здійснюються рекомендованими поштовими відправленнями, доставка яких займає певний проміжок часу), а тому доцільно у заявах вказувати інші засоби зв’язку (мобільні телефони) для можливості швидкого та оперативного виклику учасників в судове засідання. Крім того, слід також враховувати, що рішення суду про надання права на шлюб може бути оскаржене в апеляційному порядку, а тому набирає законної сили після спливу десятиденного строку з моменту його проголошення або вручення його копії учасникам судового розгляду, в разі ненадходження апеляційної скарги.

   В межах розгляду заяв про надання права на шлюб суду належить перевірити не лише стан фізичного та психічного здоров'я заявника, а й впевнитися у тому, що шлюб заявника саме з цією конкретною особою відповідатиме її як дитини найвищим інтересам. Адже рішенням суду неповнолітній особі надається право на укладення шлюбу не загалом, а саме з конкретною особою, яка чітко зазначається у рішенні суду.

    Але це означає, що, одержавши право на шлюб з певною особою, заявник не може зареєструвати шлюбу з іншою. Якщо той, кому надано було право на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, йому належить буде знову звернутися з заявою до суду.

   Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб від 16 до 18 років, тобто обоє є неповнолітніми, то в такому випадку кожному із них необхідно подати до суду дві окремі заяви про надання права на шлюб.

   Для того, щоби зробити висновок про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суду належить подати відповідні докази. З проведеного узагальнення судової практики розгляду Ківерцівським районним судом справ про надання права на шлюб вбачається, що переважна більшість заяв даної категорії пов'язана з вагітністю, менша кількість народженням дитини.

   Особа, якій надано право на шлюб, може відмовитися від реєстрації шлюбу. Ця обставина, а також сплив певного часу не є підставою для припинення цього права.

 

 

 

 

                                                     ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО АКТОВИХ ЗАПИСІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану вносять зміни до актових записів цивільного стану. Дипломатичні представництва і консульські установи України приймають і розглядають заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану (частини перша та третя статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»)

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина перша статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»)

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина третя статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»)

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану (частина шоста статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану)

На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку (пункт 2.22 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року              № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі – Правила внесення змін).

Зміни вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064 (пункти 1.17 та 2.16 Правил внесення змін).

 

ПРИВАТИЗАЦІЯ КВАРТИРИ: НЕОБХІДНІ КРОКИ

https://rada.info/upload/users_files/04058054/0dd5caacd92fc8b673e12fda482a5504.doc

 

 

                                           ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ВІДДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

Номери телефонів «ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ»

відділів державної реєстрації актів цивільного стану

управлінь державної реєстрації

головних територіальних управлінь юстиції в областях

та місті Києві

 

№ п/п

Назва регіону

Номер телефонної «гарячої лінії»

1

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Вінницькій області

 

(0432) 66-25-42

2

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Волинській області

 

(0332) 71-46-44

3

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Дніпропетровській області

+38 (068) 511-19-30

 

 

4

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Донецькій області

 

(06264) 5-13-17

5

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Житомирській області

 

(0412) 22-12-20

6

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Закарпатській області

 

(0312) 61-31-08,

(03122) 3-62-01

7

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Запорізькій області

 

(061) 787-61-55

8

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

в Івано-Франківській області

 

(0342) 53-93-66

9

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Київській області

(044) 425-32-24,

(044) 425-47-99,

(044) 462-58-62

10

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Кіровоградській області

 

(0522) 35-66-58

11

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Луганській області

 

+38 (095) 748-95-99,

(06452) 4-22-16

12

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

 у Львівській області

 

 

(032) 235-80-44,

(032) 235-78-51,

(032) 255-04-67

13

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Миколаївській області

 

(0512) 36-82-35

14

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

в Одеській області

 

(048) 705-58-38

15

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Полтавській області

 

(05322) 2-49-06

16

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Рівненській області

 

(0362) 63-38-10,

(0362) 63-61-24

17

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Сумській області

 

(0542) 66-19-42

18

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Тернопільській області

 

(0352) 52-34-06

19

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

 у Харківській області

 

(057) 700-39-69

20

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Херсонській області

+38 (096) 476-40-01,

+38 (050) 877-36-86,

(0552) 22-38-67

21

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Хмельницькій області

 

(0382) 65-85-33

22

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Черкаській області

 

(0472) 63-34-78

23

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Чернівецькій області

 

(0372) 57-35-12

24

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у Чернігівській області

 

(04622) 4-20-14

25

Відділ ДРАЦС УДР ГТУЮ

у місті Києві

 

(044) 236-00-80

 

Глава министерства Павел Петренко 

Накопленные за несколько лет долги по уплате алиментов должны увеличиваться на определенный процент, а за уклонение от общественно-полезных работ неплательщиками алиментов нужно ввести уголовную ответственность.

Об этом рассказал глава министерства Павел Петренко .

«Женщины, которые сами воспитывают детей, жалуются на то, что долг отца по уплате алиментов за 5 лет обесценивается из-за инфляции», — заявил Петренко.

Поэтому в Министерстве юстиции готовят ряд изменений. Павел Петренко кратко обозначил суть нового законопроекта.

• Первая направлена на побуждение должников не накапливать долги. Если долг составляет более одного года, то он автоматически увеличивается на 30%. Если более 2 лет, долг увеличивается на 50% дополнительно. Если более 3 лет — на 100%.

• Вторая инициатива — чтобы несовершеннолетние дети получили право на третью часть совместного имущества супругов.

• Третья инициатива: если ребенок — инвалид, то исполнитель должен получить право применить все запреты, которые действуют по законодательству к должнику на третий месяц наличия просрочки (а не через полгода, как сейчас).

• Четвертое — ввести уголовную ответственность для тех, кто будет уклоняться от общественно-полезных работ.

Министр юстиции выразил надежду, что в течение ближайших месяцев данные инициативы будут поданы в парламент и депутаты их поддержат.

 

                                       

У рамках загальнонаціонального проекту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!» стартує новий пріоритетний напрямок: захист прав жінок і дітей – протидія домашньому насильству.

Ця ініціатива Мін`юсту наразі активно обговорюється на «круглих  столах», до її реалізації залучаються політики і народні депутати, державні структури, адже у правовій державі таке ганебне явище як домашнє насильство не може залишатися поза увагою.

Міністерство юстиції активно долучилось до міжвідомчої співпраці з Міністерством соціальної політики, Національною поліцією, Фондом народонаселення ООН та іншими організаціями. Питанням захисту прав жінок та дітей, зокрема, опікуватиметься система безоплатної правової допомоги.

У країні вже працює Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», хоча не всі його новели документу імплементовані, або імплементовані в неповному обсязі. Однак, громадяни повинні знати, що в державі вже зроблені конкретні кроки, щоб боротися з цією давно замовчуваною проблемою – домашнє насильство.

«Ініціативи Мін`юсту вже показали свою результативність. І вони вимірюються не тільки цифрами, хоча й вони вагомі, зокрема, коли йдеться про мільйони виплачених на користь дітей аліментів, і це тільки на Сумщині, а й новою правосвідомістю, – наголошує очільник юстиції Сумщини Ірина Свистун. – Переконана: нам під силу протидіяти домашньому насильству силою закону і силою знань кожного про свої права. Юстиція Сумщини активно долучається до масштабної  інформаційної кампанія, яка здійснюється  у рамках загальнонаціонального проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

 

Прийняття закону #ЧужихДітейНеБуває стало лише першим крококомплексній програмі захисту наших дітей.

Новації передбачають нові санкції для тих осіб, рівнозначно чоловіків та жінок, які ухиляються від підтримки своїх рідних дітей. Заплановано запровадження автоматичного збільшення розміру аліментів за їх несплату більше ніж протягом 1-го року.

«Якщо такий батько або матір не платить аліменти впродовж одного року, їх сума автоматично збільшується на 30%. Якщо заборгованість перевищила 2 роки – 50%. А ті, хто не платить 3 роки і більше – повинні будуть віддати вдвоє більшу суму», - заявив Міністр юстиції.

 

Організація та проведення призову громадян України на строкову військову службу

1. Щодо організації проведення призову на строкову військову службу весною 2018 року.

З 01 березня 2018 року набрав чинності пункт 1 статті 3 Указу Президента України “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2018 році” від 15.02.2018 № 33/2018 щодо призову громадян України на строкову військову службу у квітні – травні 2018 року.

Призову на строкову військову службу (виклику на призовні комісії) підлягають громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку.

Основним завданням під час проведення чергового призову, як і раніше, є не допущення зниження якісної характеристики призовного ресурсу, який направляється для комплектування військ (сил).

У ході призовної компанії, основний акцент буде зосереджено на ретельному вивченні особистих якостей призовників (їх ділові, морально-психологічні якості, стан здоров’я, фізичний розвиток, освітня і спеціальна підготовка та сімейний стан).

Довідково. На комплектування військ (сил) не направляються призовники, які не мають базової загальної середньої освіти, мають низькі морально-ділові якості, перебувають на обліку в органах внутрішніх справ за антигромадську поведінку, зловживали алкоголем чи вживали наркотичні речовин та у яких під час призову виявлено захворювання згідно з Переліком статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають придатність до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Розподіл та призначення призовників здійснюється пропорційно із урахуванням потреби і наявності призовних ресурсів, як для Збройних Сил України так і для інших військових формувань. Призвані військовослужбовці строкової військової служби до участі в АТО не залучаються.

Довідково. Підпунктом 8 пункту 7 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності”, уведеного в дію Указом Президента України від 24 вересня 2014 року № 744, МО України разом із НГУ, ДССТ визначено вжити заходів щодо унеможливлення залучення військовослужбовців строкової військової служби до виконання бойових завдань в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях.

З метою накопичення підготовленого військово-навченого ресурсу, призов молодого поповнення для комплектування ЗС України сплановано провести через навчальні центри для отримання ним дефіцитних військово-облікових спеціальностей.

2. Хто здійснює призов на строкову військову службу?

Слід зазначити, що призов громадян України на строкову військову службу є державною функцією, який організовується та здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами.

Для проведення призову в районах (містах) утворюються призовна комісія, яку очолює голова комісіїзаступник голови райдержадміністрації.

Членами комісії є: військовий комісар; заступник керівника органу управління освітою; заступник начальника територіального органу Національної поліції; лікар, що організовує роботу медичного персоналу з медичного огляду призовників; психолог соціальної служби райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради); представники Збройних Сил та інших військових формувань громадських організацій, підприємств, установ і організацій (за попереднім узгодженням з головою комісії); секретар комісії.

3. Які дії призовника, коли він отримує повістку? Якщо він вчасно не звернеться до військкомату?

Відповідальність призовників за порушення правил військового обов’язку?

Призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов’язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.

У разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України (з 01 березня 2018 року).

Призовники, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк прибути до районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік.

Керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць.

У ході проведення чергового призову зміна місця військового обліку громадян призовного віку не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:

переведення на роботу в іншу місцевість;

переїзд на нове місце проживання;

прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;

направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

За порушення правил військового обліку, неявку за викликом до військового комісаріату без поважних причин, умисне зіпсування або недбале зберігання посвідчень про приписку, яке спричинило їх втрату, несвоєчасне подання обліковому органу відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи і посади призовники притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Адміністративна. За порушення правил військового обліку, неявку за викликом до військового комісаріату без поважних причин, умисне зіпсуття або недбале зберігання посвідчень про приписку, яке спричинило їх втрату, несвоєчасне подання обліковому органу відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи і посади призовники притягуються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством (крім неявки на ОЗП для відправки у війська).

Довідково. Накладається штраф від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 – 119 грн.)

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 255 грн.)

Проектом Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань” (реєстраційний №2191) передбачено збільшити адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку, відмова від отримання персональної повістки, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах – тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення порушення під час мобілізації та (або) в особливий період – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 3 400 грн.).

Кримінальна. У разі неявки призовника без поважних причин у строки встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до ОЗП для відправлення у військову частину карається обмеженням волі на строк до трьох років (кримінальний кодекс України, стаття 335).

4. Медичний огляд призовників

Медичний огляд призовників проводиться відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах лікарями: хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом і стоматологом. У разі потреби для медичного огляду призовників залучаються лікарі інших спеціальностей.

Кожному лікарю-спеціалісту надається повністю обладнаний та забезпечений необхідним медичним інструментом і медикаментами кабінет (кімната).

Перед проведенням медичного огляду призовників лікарі-спеціалісти уважно ознайомлюються з медичними документами, одержаними з лікувально-профілактичних закладів, з метою врахування їх відомостей під час оцінки стану здоров'я, фізичного розвитку і визначення ступеня придатності призовників до військової служби.

Керівництво роботою медичного персоналу на призовній дільниці здійснюється лікарем – членом призовної комісії, призначеним з числа найбільш кваліфікованих лікарів-спеціалістів, які мають необхідні знання і досвід у галузі військово-лікарської експертизи.

Придатність призовників до військової служби за станом здоров’я та фізичного розвитку кожним лікарем-спеціалістом визначається методом індивідуальної оцінки.

Висновки про придатність або непридатність призовників до військової служби, подані ними скарги та об’єктивні дані, виявлені в процесі медичного огляду, а також установлений діагноз заносяться кожним лікарем-спеціалістом в облікову картку призовника та інші документи, передбачені Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах, і скріплюються особистим підписом лікаря-спеціаліста із зазначенням дати проведення медичного огляду.

Після проходження призовником медичного огляду лікар – член призовної комісії перевіряє якість записів і висновків лікарів про придатність призовника до військової служби та обґрунтованість установлених діагнозів.

5. Які категорії громадян не підлягають призову? Які довідки та документи для цього потрібні?

Призову на строкову в/службу не підлягають громадяни України, які за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону отримають відстрочки.

  • за сімейними обставинами (непрацездатні батьки, неповнолітні брати або сестри, дитину до 3-з років, двох і більше дітей, вагітну дружину);
  •  за станом здоров’я (до одного року, які визнані тимчасово непридатними до військової служби);
  • для здобуття освіти (в усіх навчальних закладах з денною формою навчання, крім загальноосвітніх та ПТУ – до 21 року, в інтернатурі, аспірантурі, докторантурі з відривом або без відриву);
  •  для продовження професійної діяльності (педагогічні з вищою освітою та медичні працівники у сільській місцевості за умови повного навантаження, зареєстровані священнослужителі, сільські, селищні, міські голови, кандидати (доктори) наук, які працюють за цим напрямком, резервісти, працівники органів внутрішніх справ).

Є також категорія громадян, які взагалі звільняються від призову.

за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби;

виконали обов’язки служби у резерві (протягом 1 та 2 контрактів);

батько або мати, рідний брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів;

до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

були засуджені до позбавлення (обмеження) волі;

після закінчення ВНЗ присвоєно військове (спеціальне) офіцерське звання.

Право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які подаються призовниками до військового комісаріату.

письмова заява призовника;

довідка про склад сім’ї (форма-3);

копії паспортів, свідоцтв про одруження, свідоцтв про народження дітей;

документи, якими достовірно установлено, що на утриманні призовника перебувають особи;

медичні документи за підписом головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, скріплені печаткою (про вагітність дружини).

Призовники, яким надана відстрочка, зобов’язані щороку
до 1 жовтня
подавати військовим комісаріатам документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

6. На які соціальні гарантії може розраховувати призовник?

Керівництвом держави, Урядом та Збройних Сил забезпечено належні умови для призваних на строкову військову службу громадян України, зокрема:

  • при призові їм виплачується грошова допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2018 році це – 3,5 тис. гривень);

Довідково. Передбачено статтею 21 Закону, а порядок виплати визначено постановою КМУ від 12.08.2015 №587 “Про затвердження Порядку виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу”).

  • військовослужбовці перебувають на повному державному утриманні, розміщуються в казармах (на кораблях), забезпечуються щоденним триразовим гарячим харчування та військовою формою одягу  згідно встановленим норм.
  • їм виплачується щомісяця 154 – 245 грн. (від в/звання та посади) на додаткові особисті потреби.
  • при звільненні в запас їм виплачується вихідна грошова допомога у розмірі 8-ми посадових окладів (від 1 232 – до 1 960 грн. залежно від в/звання і посади).

Довідково. Для в/службовців з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування 12 окладів (від 1 848 – до 2 940 грн.)

  • Їм надається відпустка (10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад)
  • час проходження строкової в/служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
  • за ними зберігаються робоче місце та середній заробіток особам, за умови офіційного працевлаштування до призову;
  • за ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
  • після звільнення в запас (протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання за поданням військового комісаріату) виплачується матеріальна допомога в розмірі:

середньої заробітної плати на день призову, але не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову (для громадян, які працювали);

у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову (для громадян, які до призову не працювали)

Довідково. Пункт 3 статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 185 (із змінами).

Також, держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані.

Довідково. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням. Адаптація зазначеної категорії осіб провадиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, за рахунок коштів державного бюджету.

Особи, які були призвані в період навчання у ВНЗ I-IV рівнів акредитації, при звільненні зараховуються для продовження навчання до того ВНЗ, де вони навчалися до призову, незалежно від форми навчання.

Тільки військовослужбовці строкової військової служби мають право на безоплатний проїзд всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі).

Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників,

Інші соціальні пільги, передбачені для в/службовців або членів сімей в/службовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у разі отримання в/службовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової в/служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

ДОВІДКОВИЙ МАТЕРІАЛ :

https://rada.info/upload/users_files/04058054/901ab4a20741f95e277cd6621e8ef42e.doc